Рекомендації
Методичні
рекомендації
«Самостійна
робота учасників інструментального ансамблю над удосконаленням виконавської
майстерності»
Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір
Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських
вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
Навчання – безперервний процес. Він має спільні методи і прийоми і не
завершується лише організаційними формами. Учень, який прагне до більшої
майстерності, має добре розуміти: на занятті викладач подає основи знань,
навчає, як учити, виділяє такі ключові істини дисципліни, які пробуджують у
молодої людини потяг до поглиблення і удосконалення усіх знань.
Основним засобом засвоєння учнем навчального матеріалу у вільний від
аудиторських занять час є самостійна робота. Це спланована, пізнавальна,
організаційно й методично спрямована особиста діяльність без прямої допомоги
викладача. Даний вид роботи – не тільки виконання домашнього завдання, це і
самостійна робота в класі під керівництвом викладача, і організація самостійної
навчальної діяльності учня поза аудиторією.
Самостійна робота – це робота учасників ансамблю, яка планується та
виконується за завданнями під методичним керівництвом викладача, але без його
безпосередньої участі. Цей вид роботи необхідний не тільки для оволодіння
певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі,
здатності брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему,
знаходити конструктивні рішення в навчальній та концертній діяльності.
Правильна організація самостійної роботи над формуванням професійних умінь
та навичок сьогодні є чи не найактуальнішою проблемою сучасної освіти. Так,
самостійна робота над удосконаленням гри на баяні, акордеоні, скрипці, домрі,
фортепіано та інших інструментах включає різні аспекти, зокрема:
-
професійно-грамотну постановку
виконавця-інструменталіста;
-
удосконалення навичок ведення міху,
техніки володіння смичком, медіатором;
-
формування прийомів звуковидобування;
-
роботу над штрихами та динамічними
відтінками;
-
удосконаленням фразування під час гри на
інструменті.
Метою самостійної роботи з дисципліни «Інструментальний
ансамбль» є:
-
формування в учасників ансамблю основ
самостійного розучування музичних творів;
-
самостійне озброєння знаннями,
навичками, необхідними для удосконалення професійної гри на музичному
інструменті;
-
самостійна підготовка музиканта до
індивідуальних занять з дисципліни;
-
формування в учнів навичок самостійної
роботи над музичним твором;
-
підготовка до різних форм контролю;
-
розвиток професійного становлення
учасників ансамблю у процесі самовиховання та самоосвіти.
Зміст самостійної роботи з дисципліни «Інструментальний ансамбль» містить:
·
опрацювання рекомендованої літератури;
·
прослуховування записів музичних творів;
·
самостійну роботу з аналізу музичних
творів;
· гру на музичних інструментах творів
доступних в програмі «читання з аркуша»;
·
добір вправ для розвитку пальцевої
техніки;
·
підготовку до виступу на концерті (як
особисто, так і в ансамблі)
у першому розділі «Розвиток навичок самостійної роботи музиканта на
заняттях інструментального ансамблю» охарактеризовано процес набуття та
розвитку навичок самостійної роботи учня на заняттях інструментального
ансамблю.
Другий розділ «Самостійна робота над музичним твором» містить методичні
рекомендації щодо формування в учнів елементарних навичок виразного та
професійного виконання музичного твору.
детальніше
Практичні рекомендації для акомпаніатора хореографічних колективів та
закладів позашкільної освіти
Танець
народжується з музики, тому велика роль тих, хто цю музику творить. Серед безлічі
форм художнього виховання підростаючого покоління хореографія займає особливе
місце. Заняття танцем не тільки вчать розуміти i створювати прекрасне, вони так
само розвивають образне мислення i фантазію, дають гармонійний пластичний
розвиток, а також допомагають розвивати музичну i образну виразність дитини у
творчості Хореографія володіє величезними можливостями для повноцінного
естетичного розвитку дитини, для її гармонійного духовного та фізичного
розвитку, розкриття її внутрішнього світу та творчої обдарованості. Уроки
хореографії від початку i до кінця будуються на музичному матеріалі. Успіх
роботи з дітьми багато в чому залежить від того, наскільки правильно, виразно i
художньо лганіет виконує музику, доносить її зміст до дітей.
Успіх
роботи з дітьми багато в чому залежить від
того, наскільки правильно i виразно концертмейстер виконує музику,
доносить її зміст до дітей. Ясне фразування, яскраві динамічні контрасти
допомагають дітям почути музику i відобразити
її в танцювальних
рухах. Музика i танець в своїй гармонійній єдності - прекрасний зaciб
розвитку емоційної сфери дітей, основа їх естетичного виховання. Безперечно,
основну роль в хореографії грає класичний танець. Саме на уроках класичного
танцю виробляються постановка корпусу, виворотність, позиції рук, ніг, тому,
прийшовши в клас народного танцю, діти вже мають деякі навики в хореографії, що
значно допомагає їм у освоєнні нового предмета.
Результативна робота в хореографічних класах можлива тільки в співдружності
педагога-хореографа і музиканта. Педагог і концертмейстер неодмінно повинні перебувати
у творчому контакті, добре знати хореографічний та музичний матеріал кожного
уроку. І тут можна говорити про суб’єктивну позицію, тому що чималу роль грає
психологічна сумісність, особистісні якості концертмейстера i хореографа. Для
справжньої творчості потрібна атмосфера дружелюбності, невимушеності,
взаєморозуміння. Важливо, щоб концертмейстер був другом i партнером. Тільки з
позиції творчого підходу можна здійснити всі задуми, мати високу
результативність у виконавській діяльності учнів хореографічних класів.
Коментарі
Дописати коментар